Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
25 лютого вчителем Галат Л.Г. у 4 класі було проведено інтегрований урок, присвячений Лесі Українці. Діти дізналися багато цікавого з біографії видатної поетеси. За її поетичними творами вчилися передбачати характер видатної особистості. Читаючи твір "Давня весна", учні вчилися стежити за зміною почуттів героїні вірша. На уроці було поставлено ряд проблемних запитань, над якими діти замислювалися і старалися в командах знайти на них відповіді. Наприклад, опрацьовуючи вірш "Давня весна" Лесі Українки, учні висловлювали свою думку, чому весна названа "давня". Під час уроку діти виконували словесні малюнки до творів Лесі Українки. Вони дивувалися стійкості і мужності талановитої співвітчизниці. Учні дійшли висновку, що любитимуть свою Батьківщину так, як її любила Леся Українка. І тільки завдяки наполегливості, праці, любові до України, поетеса досягла таких успіхів, що людство пам'ятатиме її завжди. У дітей виникло бажання наслідувати поетесу у працьовитості, у безмежній відданості Україні. Недарма, вона взяла собі псевдонім Леся Українка.